аспектива

(італ. < лат. — огляд)

Спосіб сприйняття навколишніх речей, що виходить з тактильних, дотикових відчувань, котрий виникає при розгляді об'єкта поблизу, "обмацування" його поглядом з усіх боків. Є протилежним до перспективи прямої, яка передбачає проникнення поглядом у глибину. А. дозволяє абстрагувати об'єкт від навколишнього середовища, моделювати його форму, фактуру, колір. Широко вживалась у античному мистецтві, а також в інші художні епохи.